У жовтні 2015 року співробітники Фонду «Деполь Україна» познайомилися із Роженим Василем Сергійовичем. Він народився 29 грудня 1935 року в селищі Жихар Харківського району. Був одружений з Любов’ю Андріївною Стовберь, з якої виховував доньку (народилася 16 вересня 1958 року). Прожили разом близько тридцяти років.

Дружина була хвора на цукровий діабет. 12 травня 2003 року вона померла. Василь Сергійович успадкував будинок і прилеглу до нього земельну ділянку. Від керівництва колгоспу Рожен отримував «пай» у вигляді аграрних культур (кукурудзи або соняшника) або ж в грошовій формі від керівництва колгоспу.

Василь Сергійович в розмові з нами згадав про рідну доньку і про непрості стосунки з нею. Вона не хоче спілкуватися з ним, посилаючись на образу, що виникла ще в дитинстві. Всі спроби Василя Сергійовича налагодити відносини з єдиною рідною людиною не увінчалися успіхом.

У Василя є знайомі, які проживають в селі Черемушне Зміївського району Харківської області. У минулому 2014 році Василь Сергійович поїхав до них в гості. У цьому селі він випадково познайомився з однією жінкою, яка займалася прибиранням території своєї земельної ділянки. Розговорившись з незнайомкою, він поділився з нею своєю історією. Масеева Надія Сергіївна, так звали цю жінку, запропонувала дідусеві стати «членом» її сім’ї, пообіцявши прописати його в будинку і ставитися до нього як до рідного батька. Василь прийняв цю пропозицію і став жити в родині нової знайомої. Дідусь допомагав їм по господарству в міру можливості.

Судячи з розповіді нашого клієнта, його пенсію стала отримувати Надія Сергіївна (довіреність оформили через сільраду), також вона отримувала і колгоспний пай. Після цього Василя Сергійовича змусили покинути сім’ю в середині серпня 2015 року, в якій він прожив близько 9 місяців.

Повернувшись до рідного дому в Зміївському районі, дідусь був сильно вражений, тому що його будинок нагадав йому руїни: він побачив житло, де не було дверей, вибиті вікна, було вкрадено багато речей, в тому числі плита.

На даний момент існують складності з отриманням пенсії.

Так як в будинку жити дуже холодно, Рожен Василь Сергійович ночував на вокзалі, а щоб мати хоч якусь копійку, виконує різні доручення працівників вокзалу.

У листопаді зусиллями співробітників Деполь Україна він був оформлений в Харківський міський центр реінтеграції для бездомних громадян (на вул.Миру), щоб він міг ночувати в теплі, регулярно отримувати гарячу їжу і послуги гігієни.

Співробітники організації також вирішили допомогти Василю Сергійовичу, і разом з хлопцями, які відвідують проект «Денний центр», привести в порядок його будинок – вставити скла, відремонтувати двері, прибрати в кімнатах.

Пожертвувати