Група благодійних організацій «Деполь» була заснована в 1989 році у Великобританії. Ініціатором створення був покійний кардинал Безіл Хьюм (1923-1999), а метою стало вирішення проблеми зростаючого числа бездомних на вулицях Лондона. Кардинал Хьюм зібрав Дочок Милосердя Святого Вікентія Де Поль, Товариство Святого Вікентія Де Поль і Денний центр в районі Вікторія в Лондоні. Ідейним натхненням для кожного з них була діяльність Святого Вікентія Де Поль (1581-1660). «Деполь» швидко переріс у національну благодійну організацію у Великобританії, а  з 2002 року почав розширюватися вже на міжнародному рівні, починаючи з Ірландії. Два роки по тому був створений «Деполь Інтернешнл», пізніше відомий як фундація «Деполь», надалі він став головною організацією для Групи, яка бурхливо і глобально розвивається з метою боротьби з бездомністю на глобальному рівні.

«Деполь Словаччина» був зареєстрований у 2006 році, «Деполь Україна» у 2007, а «Деполь США» у 2008 році. Наймолодшим у Групі «Деполь» є «Деполь Франція», який було засновано у 2013 році. Кожен член Групи «Деполь» і «Деполь Інтернешнл» зобов’язаний своїм натхненням і цінностями  Святому Вікентію Де Поль, головному реформатору 17-го століття у Франції. Вікентій Де Поль простягнув руку бідним і безправним, цінуючи кожну людину. До нього приєдналася група прихильників і волонтерів, яких він надихнув своєю любов’ю до бідних, тим, що наводив мости між заможними і бідними людьми. Вікентій Де Поль присвятив своє життя допомозі бідним, хворим і потребуючим, і був канонізований у 1737 році. Він часто згадується як “Святий Милосердя”.

Вікентійські цінності стали ключовими для створення і роботи групи благодійних організацій «Деполь» у кожній з країн, де вони представлені. Дані цінності включають в себе зобов’язання допомагати найбіднішим з бідних і більше цінувати дії, ніж слова. В Україні, «Деполь Україна» працює з незахищеними верствами населення: бездомними, тими, хто опинився у складних життєвих обставинах або знаходиться на межі бездомності.

Ми працюємо:

  • з дорослими;
  • з молоддю;
  • з дітьми з “кризових” сімей;
  • з бездомними та самотніми людьми в лікарнях і притулках;
  • з молоддю в місцях позбавлення волі;
  • з молодими матерями і вагітними жінками, що залишились без засобів для існування