Два коротких питання. Але вони є складними питаннями. Питаннями, що призводять до системних змін.
Кажуть, що улюбленими питаннями Стіва Джобса були «Чому?» та «Чому ні?». Ці питання допомагають нам осягнути роботу Вікентія…та Луїзи і Фредеріка, та багато інших послідовників Вікентіанства…дії яких призвели до змін в системі. По-перше, давайте порівняємо Стіва Джобса та Вікентія. Хто вони такі та що це за системи, що призвели до змін?
Вони обоє були молоді та талановиті, але їм обом треба було подорослішати. Вікентій не завжди був святим. Факт, що в молоді роки, він був більш амбіційним у багатьох відношеннях. Часом він був пригнічений своїм низьким походженням. А Джобс, приймав наркотики та був частенько у помічений сумнівних компаніях.
Обоє вони були пристрасні. Стів захоплювався технологіями, що були прекрасними,простими та корисними у використанні. Вікентій був захоплений тим, аби нести Євангеліє (добрі новини) тим, хто був на периферії.
Вдвох вони були тими, хто мріяв про велике навіть у кінці свого життя.
На початку, Вікентій мав досить вузьке бачення на безпечність життя. Але наприкінці свого дивовижного життя він зображений у фільмі «Monsieur Vincent», що відмічений нагородами, як «хто думає про більше, ніж може зробити».
В моменти перед смертю Стів Джобс, за словами його сестри, довго дивився на своїх дітей, потім на дружину Лорен, і потім повз іхні плечі. Його останніми словами були: «О, Вау, О, Вау, О, Вау.» Він звичайно бачив мрію ширше, ніж міг уявити.
Досі вони були paradigm shifters – зміщувачами пардигми, тими, хто змінив основні положення та способи зв’язку зі своїми світами.
Ми всі знаємо відому цитату на похоронах Вікентія про те, як він змінив обличчя Франції. Франція була змушена по-іншому подивитись на бідність та права людини.
Ми всі знаємо як Стів Джобс змінив цілі галузі – персональний комп’ютер, музичну індустрію, мобільний телефон та планшетний комп’ютер, роздрібні магазини та цифрове видавництво.
Повернемось до другого питання Стіва Джобса.
Чи був хто-небудь, хто запитував «Чому» та «Чому ні»? це був Вікентій.
Сьогодні багато балачок про системне мислення та мислення з точки зору всієї картини.
Вікентій не був тим, хто мислить системно, але він був виконавцем системи.
Для Вікентія це завжди означало, що треба робити щось більше. Що не так з тим, що я бачу? Яку наступну річ треба зробити?
І це стало початком зародження «Дам Милосердя » – найстаріша діюча жіноча організація у церкві.
Але виникла проблема, коли вони захотіли прийняти обітницю.
Він спитав: «Чому посвячені жінки мають бути обмежені монастирем? Що з цим можна зробити?»
Церква та суспільство очікували, що релігійні жінки будуть нести особливі звички та спокійно жити в монастирях.
Вікентій спитав, чому жінок не допускають до служіння та знайшов шлях обійти правові засади того часу.
Він спитав: «Чому людей не годують духовно? Що можна зробити?»
Це стало початком його життя, де він змінив формування духовенства. По-перше, він збирав більш зацікавлене духовенство на щотижневі зустрічі під назвою «Конференції Вівторка».
Коли цього було вже недостатньо, він серйозно поставився до рекомендацій Ради Трента (Council of Trent’s), що повинні бути семінарії для формування священників. І це не дивно, що Єпископи та Члени королівської родини питали його поради перш ніж шукати хороше духовенство.
Якщо ви уважно подивитесь на всіх героїв та героїнь Вікентійської Родини, побачите один шаблон: всі вони ставили два питання: «Чому?» та «Що треба зробити?».
Це дивовижно, чому ми можемо навчитись та зробити, коли ставимо складні питання.
Ось як, наприклад, такі питання:
Cтаття взята з ресурсу http://bit.ly/2oKal9x та є рефлексією на більш ранню публікацію
