«Останньою краплиною для нашого переїзду з Херсона стали запалювальні снаряди, які потрапили на наш будинок, на наш дах. Мама отримала поранення. Ми два місяці не могли вийти на вулицю, подихати повітрям навіть через вікно, бо від цих фосфорних обстрілів повітря стає небезпечним», — розповідає Юлія.
Жінка ділиться, що найголовніше для них з чоловіком — безпека дитини, тож прийняли рішення їхати з Херсона. «У цьому хостелі Михайлик може спокійно спати, спокійно прокидатися. Тут можна планувати день на завтра. Гуляти із сином містом», — розповідає Юлія. Про хостел дізналися, коли прийшли в денний центр «Деполь Україна» в Одесі за продуктами. Працівники запропонували сім’ї такий варіант безоплатного проживання і це стало порятунком. Вони відразу погодилися тут жити, бо грошей на нормальне житло з хорошим опаленням не було. Жінка ділиться, що перше про що подумала, коли зайшла в хостел: «Боже, як тут тепло».
Також сім’я отримала гроші на Михайлика від «Деполь», які витрачає на потреби сина. Жінка розповідає, що хлопчик дуже активно росте та потребує якісних продуктів харчування.
Проте згадка про рідний дім викликає у жінки сльози: «Ми дуже хочемо повернутися у Херсон. Там у нас є свій дім, друзі, сім’я: мама, сестра, бабуся». Жінка розповідає, що під час війни у їх сім’ї сталася трагедія: рідна тітка Юлії загинула від уламка снаряда. Переживання про безпеку рідних стали ще сильнішими.
