Чоловіку складно розповідати свою історію. Він ділиться, що мав тяжке життя, у якому були моменти повної безнадії. Тільки віра в Бога допомагала йому вибиратися, підійматися на ноги та прагнути жити далі. «Коли я дуже щиро просив щось у Бога, він мені допомагав», — розповідає чоловік.
«Деполь» у житті Миколи з’явився дуже вчасно, він тільки-но опинився на вулиці та не встиг замерзнути взимку. Чоловік розповідає, що часто бачив такі ситуації, коли люди, які живуть на вулиці, помирали від алкоголю, холодів. Тим більше у чоловіка була травма, впав на будівництві та пошкодив ребра. «У шелтері для мене сприятливі умови. На вулиці живуть дуже різні люди, бувають злі, влаштовують бійки. Тут я не бачу цього бруду, цього зла. Немає спокуси знову порушити закон», — ділиться Микола. Чоловік прожив багато негараздів і зрозумів, що у житті треба старатися. «Нічого без роботи над собою не відбувається», — робить висновок чоловік. Микола відбував тюремне покарання двічі: сім з половиною років та три роки. Зараз чоловік жалкує про свої вчинки та хоче налагодити своє життя так, щоб більше не повторювати помилки молодості. Він мріє, щоб тимчасово анексований Крим повернувся на територію України, тоді він зможе поїхати до жінки, яку він кохає та до дорослого сина, які живуть у Криму. Микола ділиться: «Я дуже люблю господарювати. З юності багато працюю. Батька не було, тож я допомагав мамі та маленьким сестрам. У Криму у моєї жінки є будинок, недалеко від моря. Там я зможу їй допомагати. Тільки б Крим повернувся в Україну».
Микола дуже допомагає й у своєму тимчасовому домі — в шелтері. Адже без діла тут ніхто не сидить. Існує правило, що всі працюють та мають зони відповідальності: прибирають, допомагають по господарству. Микола чекає, коли реабілітується від травми, тоді він зможе знайти роботу.
